portrait

 

Основні віхи життя і творчості

Анатолій Кущ народився 30 листопада 1945 року в місті Києві.

1972 – закінчив Київський державний художній інститут (нині Національна Академія образотворчого мистецтва й архітектури України).

1972–1973 – викладач в Київському державному художньому інституті (нині Національна Академія образотворчого мистецтва й архітектури України).

1975 – І премія та диплом І-го ступеню ЦК ВЛКСМ.

З 1976 – член Спілки художників СРСР (тепер – НСХУ – Національної спілки художників України).

1976 – І премія та диплом І-го ступеню Міністерства культури України та ЦК ЛКСМУ.

1976– медаль Спілки художників СРСР «Корчагінці 70-х».

1973–1977 – закінчив аспірантуру Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора В. З. Бородая.

1978 – Диплом І ступеня і І премії Міністерства культури СРСР та ЦК ВЛКСМ.

1978 – І премія та диплом І-го ступеню Міністерства культури СРСР.

1978 – нагороджено премією ЦК ЛКСМУ ім. М. Островського.

1979 – присвоєно почесне звання Заслуженого художника України.

1980 –нагороджено Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР за майстерність у галузі портретного мистецтва.

1982 – нагороджено грамотою Верховної Ради УССР.

1983 – нагороджено бронзовою медаллю ВДНГ СРСР за досягнення в галузі портретного мистецтва.

1985 – нагороджено орденом «Знак Пошани» за творчі досягнення та громадську діяльність.

1978–1993 – працював у керівних органах Спілки художників України.

1998 – нагороджено медаллю «Міжнародної асоціації скульпторів-портретистів» Лондон, Великобританія за визначні досягнення в портретному мистецтві.

1998 – обраний Членом-Кореспондентом Академії мистецтв України.

2001 – лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» – «Митець року».

2004 – обраний дійсним членом Академії мистецтв України.

2005 – нагороджено «Золотою медаллю» Академії Мистецтв України за видатні досягнення в мистецтві.

2005 – нагороджено медаллю Української Федерації вчених за вагомий внесок в Українське мистецтво.

2005 – нагороджено «Почесним Знаком» комітету сприяння правоохоронним органам.

2005 – нагороджено найвищою відзнакою м. Києва «Знак пошани» за видатний мистецький внесок в міське середовище.

 

До початку сторінки

Основні пам’ятники споруджені Анатолієм Кущем

1970 – пам’ятник піонеру-герою Казиміру Гапоненку, м. Київ, школа № 110

1973 – пам’ятник загиблим односельцям у Вітчизняній війні, с. Жадове Семенівського району Чернігівської області

1974 – пам’ятник спаленому селу Загребельна Слобода, Чернігівська область

1976 – паркова скульптура «Перше кохання», Біла Церква

1976 – монументально-декоративний рельєф «Механізація та автоматизація сільського господарства», завод сільгоспмашин ім. 1 Травня, м. Біла Церква

1978 – комплекс із п’яти скульптур для санаторію залізничників, м. Хмільник

1978 – монументально-декоративні скульптури «Хлопчик та дельфін», «Царівна лебідь» «Сім’я», «Світ дитинства» та «Джерело» для парку ревматологічної лікарні залізничників, м. Хмільник

1978 – алегорична постать «Скульптура» на фасаді Будинку художників, м. Київ

1979 – пам’ятник Зої Космодем’янській, м. Київ

1979 – монументально-декоративний рельєф «Знаки Зодіака» для Центральної обсерваторії Академії наук УССР, м. Київ

1979 – пам’ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні односельцям колгоспу «Іскра» Полтавської області

1979 – монументально-декоративна скульптура «Перше кохання», парк м. Біла Церква

1979 – могильний пам’ятник українському письменнику П. Панчу «Тут нас триста, як скло товариства лягло», м. Київ

1980 – участь у створенні скульптурних композицій «Перші бої», «Спалені міста і села», «Партизанський рейд» у Меморіальному комплексі, Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, м. Київ

1981 – пам’ятник Павлу Тичині, с. Піски

1981 – пам’ятник «Спаленим селам», с. Загребельна слобода Щорсівського району Черкаської області

1981 – пам’ятний знак письменнику Вадиму Собко, вул. Богдана Хмельницького, м. Київ

1981 – пам’ятний знак О. Купріну, вул. П. Сагайдачного, м. Київ

1982 – пам’ятний знак М. Булгакову, Андріївський узвіз, м. Київ

1982 – пам’ятний знак Степану Олійнику, вул. Червоноармійська, м. Київ

1983 – пам’ятний знак авіаконструктору Ігорю Сікорському, вул. Ярославів Вал, м. Київ

1985 – пам’ятник М. Біляшівському біля Національного художнього музею, вул. М. Грушевського, м. Київ

1986 – пам’ятний знак польському письменнику Ярославу Івашкевичу, вул. Я. Івашкевича, м. Київ

1986 – монументальний комплекс на честь 700-річчя Черкас

1986 – пам’ятний знак Ернесту Тельману, вул. Тельмана, м. Київ

1986 – пам’ятний знак Вершигорі, вул. Вершигори, м. Київ

1986 – монументальний комплекс на честь 1000-річчя Лубен

1986 – портрети Т. Г. Шевченка, М. Островського, А. Гайдара та О. Кошевого для центральної дитячої бібліотеки м. Черкаси

1986 – пам’ятник Ф. Дзержинському, вул. Січневого Повстання, м. Київ

1987 – композиція Черкащина і ряд станкових творів в Черкаському етнографічному музеї

1987 – рельєф «Чорне сонце», «Ленін», станція метро Ленінська (Театральна), м. Київ

1988 – портрет Шевченка «Зоря моя вечірняя», музей Кобзаря, м. Черкаси

1988 – Музей «Кобзаря», 8 рельєфів на тему творів Шевченка, м. Черкаси

1989 – комплекс паркових скульптур «Галатея», фонтан «Весна», рельєф «Пастораль», Форос, Крим (президентська дача М. Горбачова)

1989 – двадцять пам’ятників і пам’ятних знаків циклу «Шлях Тараса» на Черкащині в Звенигородському районі

1990 – скульптурні ансамблі «Ярославна», «Боян», «Князь Ігор» та «Жертвам концентраційних таборів» на честь
1000-річчя Новгород-Сіверського

1992 – пам’ятний знак П. Сагайдачному, вул. П. Сагайдачного, м. Київ

1992 – пам’ятник «Берестецька битва», присвячений подіям визвольної війни Б. Хмельницького, c. Берестечко, Рівненська область

1993 – пам’ятник Геродоту, Іллінойський університет, м. Мемфіс, США

1993 – пам’ятник жертвам голодомору України 1932–1933 років, Блумінгдейл, м. Чікаго, штат Іллінойс, США

1994 – пам’ятник Т. Г. Шевченку, м. Бурштин

1995 – Музей-ставка Богдана Хмельницького в м. Чигирині. Портрети Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Максима Кривоноса

1996 – пам’ятник засновнику козацької Республіки України Богдан Хмельницькому, м. Рокфорд, штат Іллінойс, США

1996 – пам’ятник Тарасу Шевченку, м. Слуцьк, Республіка Білорусь

1996 – пам’ятник диригенту Івану Трухлому при церкві Володимира та Ольги в м. Чикаго, США

2001 – Монумент Незалежності України, м. Київ

2001 – «Оранта-Україна», композиція «Засновники Києва – Кий, Щек, Хорив та Либідь» – скульптурна частина Монумента на честь проголошення незалежності України

2001 – постать архангела Михайла на Майдані Незалежності, м. Київ

2001 – пам’ятник Т. Г. Шевченку в м. Демидів, Рівненська область

2002 – пам’ятник Тарасу Шевченку, м. Варшава, Польща

2011 – пам’ятник «Гетьману Пилипу Орлику», м. Київ

  До початку сторінки

Нереалізовані проекти

2003 – виграв конкурс на спорудження пам’ятника метрополіту «Петру Могилі» в м.Києві.

2004 – на прохання уряду Ісламської Республіки Іран розробив проект пам’ятника «Парад Перемоги» на честь героїв Священної оборони в Ірано-Іракській війні. Монумент пропонується встановити на площі Свободи в м.Тегеран

2007 – виграний конкурс на спорудження пам’ятника автору першої конституції в Європі гетьману України «Пилипу Орлику» для гетьманської столиці Батурин

2008 – виконуючи договір з Великою Соціалістичною Народною Арабською Джамахірією розробив проект пам’ятника герою визвольної боротьби Лівійського народу «Омару Мухтару»

2008 – згідно договору з Великою Соціалістичною Народною Арабською Джамахірією розробив проект пам’ятника «Шахідам», борцям за незалежність Лівії

2009 – виграв конкурс та розробив проект на спорудження пам’ятника гетьману України «Івану Степановичу Мазепі», вул. Мазепи, Київ

2012–2013 – виграв конкурс та розробив проект на спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку в м. Астана, Казахстан

  До початку сторінки